Чурай Маруся – українська співачка та поетеса доби Хмельниччини, навколо життя якої досі точаться легенди.

Достеменно невідомо, коли вона з’явилася на світ, однак літературознавці найбільше схиляються до версії, що це був 1625 рік. Донька козацького сотника з Полтавщини, вона ще змалку вирізнялася особливою красою та мала купу залицяльників. Однак, справжнім її коханням став парубок, на ім’я Гриць. Одразу після заручин, він виїхав із козаками на війну 1648 р., а повернувся лише через чотири роки. Приїхавши до села, хлопець зовсім не звернув увагу на Марусю, а одружився з іншою дівчиною із заможної родини. Не в силах пережити зраду коханого, вона пішла до відьми, щоб узяти зілля і, таким чином, вбити себе. Проте, все виходить інакше: отруту вживає Гриць і помирає. За цей вчинок М. Чурай була засуджена до страти, але завдяки Б. Хмельницькому їй було «дароване життя» та амністовано. Як і коли закінчилося життя співачки – не відомо: за одними даними вона стала монашкою, за іншими – померла ще у 1653 р., не переживши втрату кохання.

За легендою, авторству М. Чурай належать тексти таких відомих пісень, як «Ой, не ходи Грицю», «Віють вітри», «Грицю, Грицю, до роботи» тощо.

Твори

  • Збірка

    збірка, поезія
    1
  • Пісні (8 клас)

    збірка, пісні, шкільна програма

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар