25 серпня 1897р. у селі Рівне на Херсонщині народився Іван Кіндратович Микитенко. 1927-го року закінчив Харківський медінститут, а за 5 років до цього розпочав літературну творчість. З-під його пера вийшли повісті «Брати», «Дитинство Гавриїла Кириченка», «Вуркогани», поема «Вогні», роман «Ранок», п’єса «Іду». Усі вони таврують старий класово ворожий державний устрій, наповнені вірою в перемогу революції. Взагалі, його творчість – це шлях боротьби за пролетарське мистецтво. Іван Кіндратович усім серцем прийняв заклики соціалістичної революції, у своїй творчості постійно звертався до теми боротьби за соціальну рівність.

Після закінчення в 1914 році військово-фельдшерської школи у Херсоні юнак йде на фронт, демобілізується 1918-го й повертається додому. Влітку 1922 з метою підвищення своєї освіти їде до Одеси. Захоплюється її театральними традиціями, активно сприяє створенню постійного театра у місті.

Іван Микитенко виявився талановитим драматургом: «Диктатура», «Справа честі», «Дівчата нашої країни» та багато інших п’єс ставилися на багатьох сценах СРСР, перекладалися на інші мови.

1926 року Микитенко переїздить у Харків, потім – у Київ, де очолив Спілку письменників України.

Здавалося б, нічого поганого у людини з такими переконаннями та кар’єрою не могло статися. Але у жовтні 1937р. І.К.Микитенка заарештували з надуманих підстав, як «ворога народу», а за два тижні знайшли застреленим, списавши на «самогубство».

Цю несправедливість було виправлено лише 1956 року, коли його реабілітували, знявши безпідставні обвинувачення.

Твори

  • Вуркагани

    повість

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар