Почав я свою подорож письменника у 18 років. В моїй голові постійно крутилися цікаві ідеї для історій, але розповісти їх я не міг. Полюбляючи художню літературу, я сидів годинами за книжкою і розмірковував: “А що як письменство – це мій шанс дати життя моїм героям?”. І тоді почав писати.
Зізнаюся чесно – я починав, як типовий графоман. Мені хотілося написати фентезійний блокбастер із купою богів і королівств. Розписував флору і фауну, конфлікти між королями і тому подібне. Та була одна проблема – я не писав. Пів року потому мені захотілося відійти від фентезі і спробувати написати щось приземлене, більш реальне і важливе. І я написав коротку історію про дівчинку, яка шукає Санта Клауса, аби дізнатися, що він хоче на різдво. В мене вийшло і мені сподобалося. Я зрозумів, що моя ніша – розгрібати конфлікти в самій голові героя, а не в епічному протистоянні різних народів з усього світу. Для мене внутрішній світ людини став більшим і важливішим за все навколо.

Твори

  • Критика по Совісті

    гумор, драма, оповідання, проза, розповідь
  • Їй просто випав орел

    драма, проза

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар