Я завжди вважала, що в житті все просто. Не склалося, значить потрібно йти далі. Проте, на шляху виникла перепона з каламутними зеленими очима і норовом впертого віслюка. Він став цілодобовим жахом, сучком в дупі, стіною, на яку сперся фундамент мого життя. Випив мій спротив, страх, душу – став затемненням, з якого не знаю чи випливу. До вашої уваги: – інтрига; – відпадні герої; – іскра нестримності.

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар