У центрі оповідання тов. Старк. Він належить до тих ділових партійців, яких завжди перекидали туди, де треба було лікві­дувати безгосподарність, неполадки, прорив. «Нарікав на це тов. Старк? Ніколи!». Телеграма від дружини повідомляла: «Негайно приїзди. Вова при смерті». І що ж? Батькове серце наказало йому негайно поїхати додому, щоб рятувати, або, принаймні, побачити сина перед смертю? Нічого подібного. Справжній «служитель» партії, це вже не жива людина. Вона не ­має ні батьківського, ні родинного почуття. Це бездушний автомат.

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар