А ти далі будеш ходити, говорити,все те робити, що б хотіли бачити люди, як гадаєш,що із того буде? Ти будеш тим,ким тебе малюють, але твоєї думки взагалі не чують. Ти прагнеш бути не собою, копіювати когось,стати грою в руках також залежних, лишень на курсах протилежних. І думка в тебе лиш одна: що ж подумає протилежна сторона? Вийшовши на вулицю,вдягнувшись по погоді, уви..- не виглядаєш ти по моді. Ну давай тоді як стадо будем, особливих - не випустим із буди. Зачиним міцно на замок, не дамо зробити крок. Своє сумління же сховаєш, причину того звісно знаєш. Тому не парся,все пройде, та хтось загубить,хтось знайде. Ото ж: чи розчинитися в юрбі? вирішувати лишень тобі.