З ранку на небі тихії зорі З ранку на небі тихії зорі Сяють. В вишневім саду Роси на травах бринять, Вітер в полі грає з туманом. Піду Я до ставка. Оксамитом лунає З гір Закарпаття весна. Поряд любов, я її відчуваю, Кличе до себе вона. Крила розправити, в обрій блакиті - Силу відчути в собі. Піснею-щебетом Всесвіт наповнити, Злагоди рідній землі, Миру та спокою, щастя і сонечка Тихо в молитвах благать... Сяду, заквітчана, коло віконечка Долю-рушник вишивать. 27.02.2015 Кохання Час плине, посмішка твоя - в очах. Мої долоні ще тремтять від ласки. Натхнення ти даруєш. На плечах Легкі мережива, як дивні казки. Тобою посміхається Душа. І сполох в небі раннього проміння... Чекаю я небесного творіння. І радість лине в небеса. 07. 12. 2013 Люба, мила матінко моя, Ти радієш, діти виростають. І яскравим променем зоря, І на віях сльози тихо сяють. Вишиваєш зорі в небесах, У полях квітучіх пишні роси, Кольори веселки у стрічках Заплітаєш донечці у коси. Ти дивуєш Всесвіт весь - Любов Серця материнського всесильна. І молитвами твоїми знов Доля подарунком буде сину. Кожному призначено своє, Та тобі піти від нас ще рано. Ще тобі зозуля накує Довгих літ, рідненька наша мамо. 22. 03. 2014