Ґадзінський Володимир
_____________________________________________
УСРР 

Ветеранові української і російської
революції, тов. М. О. Скрипникові,
цю пісню про революційну Україну
присвячую.
Автор

---------------------------------------------
...Валки і Суми, Охтирка,
Купянськ і Вовчанськ, Чугуїв,
Ізюм...
А поміж ними:
Харків — нова столиця.
...І все це дуже недавно,
Під Курськ, Вороніж сягало,
Обоян, Оскіл і Бобрів
Одна землиця —
Слобідщина.

...Неволі тюремний вік, —
В понурий час насилля —
У Валуївську ніч
Та царське божевілля,
В день зради і зневіри
Всіх,
Всіх — хто «паном» був
(і бути хтів):
«Енейом із мандрівки»
Прийшла у рідний край,
У цей,
Що так поволі,
Поволі завмирав — під гнітом.
...І Сковороди тінь
Блукає по хуторах,
Неначе дивиться:
Прийшла, прийшла вже воля
А люди ще чекають,
Півсонні, нерухливі...
І він копає мовчки
Могилу свою власну
Та бачить наче в сні,
Прийдешність невиразну,
Яка прийшла — сьогодня!..
І бачить він:
Як в найгірших скрутах долі,
Брала, брала Слобідщина
В свої руки лівобрежні
Існування України.
В час жорстокий
Коли Київ забував про «добру славу»,
Вставав Харків,
Брав у руки
І Чернігів, і Полтаву,
Брав команду і провід.
...Котляревський — батько слова,
За ним йдуть 20-ті роки,
І кріпацтво, і неволя,
Рух, вагання...
Дитячі кроки мови,
Що під кнутом заніміла...
Грінченко і Костомарів,
Квітка, Щоголів й Гулак,
А сьогодня:
З’їзди Рад —
«Гарт» і «Плуг» —
Пролетаріят! —

...Всюди ремонти. Нова столиця
Виросла з сірих кварталів,
Розбиті мури, доми, будинки,
Встають з руїни — живуть.
...Гудить столиця, кругом будують,
Реве автомобіль,
І тільки Лопань як по-старому
Тече, лінива гниль.
...А там за містом аероплани
Стоять рядами — присіли...
Гіганти льоту, що десь з засвітів,
На Харківщину злетіли.
...Нові порядки. І творчі люди
Кують, будують майбутнє,
Заводи в руху, і станки грають —
Хутори —
Життя могутнє
Навіть селянство бере, —
Воно поволі, недовірчиво
А все ж іде вперед.

...Із самих нетрів пливе стихія
Переміняє країни.
Перемішала та розколола
Життя і побут людини.
Шукає свого... Найшла дорогу, —
Міліонні рухи ідей —
Нові держави, вибухи сили,
В кузнях залізних людей.
Кілька років... Не тою стала —
Скоро зміниться вона,
Коли всі сили, укриті в нетрах,
Розкує хвиля червона. —

...Сьогодня горда слобідська земля —
Роб-Сел-Вкраїна — таран,
І в купі з нею Далека Північ —
Нестримніш бунту оркан —
Гей —
докотився:
Де Збруч, Дністер —
Вперед!
Бе молот титана —
Слобідська земле —
Т и — д р у г а с т а л а —
Здорова —
Без б о г а і п а н а!

--------------------------------------------------

...Ти довго, важко революцію
На світ родила в диких спазмах,
І довго, довго твоя доля
Була так темна, невиразна.
Ніхто не знав що завтра буде,
Кого ти нишком приголубиш,
Чи, може, кинешся в безодню,
І розум й серце в ній загубиш?!
Ніхто не знав!..
Життя сказало —
Гранітним словом в кризи мент...
Київська земле!
Це повернуло здоровля:
Ніч змінилась в день.

І він начався:

Не тихим світом,
Не в ранніх зорях,
Ні розмаю —
Прийшов:

Оркану грізним громом,
В кривавих боях і одчаю,
В завзятій, лютій боротьбі!..

...Життя вернуло...

Чорногрива Київська земле!
Час змінився!
Змінився час!
Із ночі день!..

Д е н ь! Д е н ь! Д е н ь — д е н ь! В е л и к и й д е н ь!
Р о з б и в к а й д а н и — В е л е т е н ь...

Москва,
серпень–листопад
1923 року