МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ
* * *
Лебедь і ворони
_______________
Водою плила
Лебедка біла.
Надлетіли чорні Ворони,
Надлетіли в сесі сторони. 
«Бачте, Лебедка біла як сніжок!
А ми такі гидкі,
Чорні і бридкі». 
Стрімголов не берег впали, 
В дзьоби болота набрали
І стали згори метати,
Білу Лебедку нуряти.
А Лебедь з дурних сміявся,
Став біліший, лиш скупався.
Хоть лихі люди сором метають, 
Добрі і чесні на теє не дбають.
* * *
Діти і жаби
_______________
Коло озера щодень звечора 
Хлопці сюда-туда бігали 
І на Жаби засідали. 
Лиш ся котра з води показала, 
Каменем зараз в лоб діставала. 
Одна з них, над другі сміла, 
Так з води до них повіла: 
«Діти, діти! Лишіть теє битє, 
Вам то грачкою, нам йде о житє».
* * *
Плішка і Соловій
_______________
Рекла Плішка д' Соловію, що тихо сидів: 
«Жаль ся, що рідко щебечеш!» 
Сей їй одповів:
«Лучче мало доброго, ніж лихоти много».
* * *
Щука і маленька рибка
_______________
Рибка у воді 
Черв'ячка ловила, 
Не могла з'їсти і дужесь сердила. 
Надбігла Щука, 
Черв'ячка ковтнула, 
А з Червом вудка причіплена була. 
Взяв рибар Щуку на берег тягнути, 
Взялась Рибка радувати, 
Взяла подружкам казати: 
«Часом то добре і маленьков бути!»
* * *
Старий і молодий лис
_______________
Молодий Лис, котрий ще стрільця не знав, 
Утішився, як нову красну шерсть дістав. 
А старий рік:
«Безпечність тих ліпот не любить,
Не тішся ними: сеся красота нас губить».
Не все, що красне,
Єсть для нас щасне.
* * *
Потік і Ріка
_______________
Потік, з громом шумно із гори текучий,
Сміявся з Ріки, в той час тихенько ідучой. 
А як сніги згибли, верх води не дав, 
То із того Потоку Поточок лиш став. 
А що гірше, що біг прудким перше скоком, 
Оплившись з Рікою, не був вже Потоком. 
Хто з шумом в світі сам ся величає, 
Вже добру славу сам си розганяє.