Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка! Ні купити, ні заслужити. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Нема тих яток, що продають рідних маток. На світі знайдеш усе, крім рідної матері. Головонько наша бідна, що в нас матінка не рідна! Сирота - як камінь на роздоріжжі. Сироту і вдовицю - то й тріски б'ють. За сиротою журба за журбою. Сиротою жити - сльози лити. Хто сиротою не бував, той не наплакувався. Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює. На сирітський жаль ніхто не вважає. Ніхто не баче, як сирота плаче; а як заскаче, то всяк баче. В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю, - так чують. Сироту лають і б'ють, та плакать не дають. Сироті хоч з мосту та в воду. Без роду, без плем'я - без привіту, без совіту. Росла - весни не бачила, зросла - літечка не знала, прийшла осінь - сирітського серця не нагріла. З хати по нитці - сироті свитина. Тоді сироті неділя, як сорочка біла. Сироті докипить і в животі. Без батька - півсироти, а без матері - вся сирота. Як умре дитина - то мала щербина, а як батько або мама - то велика яма. Чужа ласка - сироті великдень. Сироті женитися - ніч маленька. Сирітська сльоза не капає дарма. І у сироти на подвір'ї сонце засвітить! Мати голівку миє - приглажує, а мачуха миє - прискубує. Мати рідна б'є - так гладить, а мачуха і гладить - так б'є. Мати дітей пушить, а мачуха сушить. Добра мачуха, а все не рідна мати. Мачушине добро, як зимне тепло. У мачухи прямі очі, а дивиться косо. Лучче людям робить, ніж мачусі годить! Мачуха пасинкові на волю давала: хочеш льолю купи, хочеш - голий ходи. Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив! Вдовіти - горе терпіти. Вдівець - дітям не отець, бо й сам круглий сирота. Краще сім раз горіти, аніж один раз вдовіти! Вдовине горе кожен знає, а не кожен про вдову дбає. Плачте,очі, хоч довіку по доброму чоловіку!