Жиленко Ірина

Жиленко Ірина – українська поетеса, авторка дитячих творів, журналіст, письменниця-мемуарист.

Народилася 28 квітня 1941 року у столиці України – м. Києві, однак скоро, через сумнозвісні воєнні події тих років, батьки перевезли її до Звенигороду, де вона провела майже все дитинство. В 1964 р. отримала диплом про вищу освіту Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Тривалий період часу працювала в редакційних колегіях відомих українських видавництв, газет, журналів.

Творчі спроби здійснила ще в дитинстві, однак стала справді відомою тільки в 1965 р, видавши збірку віршів «Соло на сольфі». Основною проблематикою лірики І. Жиленко є цілком буденні поняття, як то любов, дружба, щастя, родина, природа, щирість і доброта. Поезію відрізняється особливою вразливістю, меланхолією та винятковим смаком. Книга-мемуари зі спогадами за назвою “Смолоскип” вийшла в 2011 році. Найбільш відомими працями для дітей є «Двічі по два дорівнює кульбабці», «Казки про буфетного гнома», «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства».

Серце І. Жиленко зупинилося 3 серпня 2013 року в рідному місті.