Чабанівський Михайло

Чабанівський Михайло Іванович (в житті М. І. Циба) – український поет і прозаїк, журналіст.

З’явився на світ 5 вересня 1910 року в с. Лигівка, що знаходиться на території сучасної Харківщини. Після смерті матері, вихованням хлопця займався батько – бідний селянин і, хоча вони жили у злиднях, він мріяв надати сину найкращу освіту. Закінчивши загальноосвітню школу, юнак вступив до педагогічного технікуму. Пізніше, М. Чабанівський став студентом Ленінградського університету, де навчався на заочному відділені. З першого дня Великої Вітчизняної війни, він став у ряди солдат, а згодом – працював фронтовим кореспондентом. У повоєнні роки він повністю присвятив себе творчості та редакційній діяльності. Пішов з життя літератор 4 квітня 1973 року в Києві.

Літературна діяльність автора розпочалася з написання поезії ще у 1931 р. Його поема «Азовсталь» мала великий успіх серед вітчизняних читачів. Пізніше, автор вдається до прозових творів, основними темами яких є праця шахтарів та селян, краса природи, людські вчинки. Найвідомішими серед них є, зокрема, оповідання «Зелена чаша», «Стоїть явір над водою», «Казковий край», «Степовий світ» та ін.