Юрій Дараган – військовий, поет, представник “празької школи”.
Народився в родині інженера 16 березня 1894 року у м.Єлисаветграді. Батько помер ще до його народження, тож мати, грузинка, перевезла його до Тифліса.
Дараган брав участь у Першій світовій війні як підпоручник російської армії. Пізніше був у лавах УНР, у 1920 р. потрапив у польські табори для військовополонених. Там почав писати, але через постійний холод і голод захворів на туберкульоз.
Після переїзду до Праги, у 1923 році Юрій Дараган поступив до Українського вищого педінституту імені Драгоманова.
Помер 17 березня 1926 року неподалік від Праги, у туберкульозному санаторії “На Плеше”.
Юрій Дараган фактично першим із “пражан” почав писати про Київську Русь: вірші “Похід”, “Свати” та інші було опубліковано у часописі “Веселка”, який він видавав спільно з Євгеном Маланюком. Пізніше цю тему підхопили і розвинули інші поети “празької школи”.
У 1925 році вийшла єдина збірка Дарагана, під назвою “Сагайдак”.