Григорій Данилович Епік народився 17 січня 1901р. у Катеринославській губернії в робітничій родині. Закінчив сільську школу, після чого працював у коморі залізничних майстерень. Учасник повстання проти гетьмана, за що був звільнений з роботи. 1919-го добровільно вступив до Новомосковського повстанського полку, був учасником революційних подій. Вступивши у партію більшовиків, працював у місцевому ревкомі. Потім переїхав до Полтави, де був інструктором, секретарем та головою виконкому. У серпні 1933 перейшов до творчої роботи.

Його романи описували тогочасне життя селян, відчайдушний спротив колективізації («Перша весна»), таврували «пристосованців» та комуністів-переродженців, які використовували свої посади й владу всупереч вимог партії та на власний прибуток.

Під час «партійної чистки» 1934-го виключений з лав ВКП(б) за «спротив лінії партії в літературі та підтримку націоналістичних елементів», а вже у грудні арештований «за належність до контрреволюційної організації». Вбивство Кірова і арешт духовно надломили письменника, й він признав усі обвинувачення. Був засуджений до 10 років таборів на Соловках. У жовтні 1937 справу переглянуто трійкою НКВС і вирок змінили на вищу міру покарання, що й було виконано 3 листопада того ж року.

Реабілітований посмертно у 1956-му.

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар