Народився 9 січня 1945 року у криївці поблизу села Любша Рогатинського району Івано-Франківської області. Родина була велика, окрім Любомира у батьків було ще троє дітей.

З 1952 по 1960 роки навчався у Любшанській школі. Батьки хотіли, щоб після закінчення син отримав сан священика, але Любомир вибрав інший шлях і у 1961 році вступив до

Стрийського профтехучилища. Після навчання працював слюсарем на Новороздольскому хімкомбінаті.

З 1964 по 1967 роки Любомир служив у лавах Радянської армії. Потрапив на Далекий Схід, був авіамеханіком.

Після демобілізації повернувся на Івано-Франківщину. Працював там журналістом у виданнях «Будівник комунізму» та «Радянська Верховина». Займався боксом, був тренером в товаристві «Спартак».

З 1979 по 1985 роки навчався на філологічному факультеті Львівського університету, отримав диплом викладача української мови та літератури.

Невеликі оповідання Любомира Франківа друкувалися у місцевій періодиці, ще починаючи з 1957 року. Але перша окрема книжка побачила світ лише у 1991 році, це була повість «Тінь чорної троянди», опублікована видавництвом «Каменяр». З 1993 року Франків стає членом Національної спілки письменників України.

У 2007 році Любомир Франків переїжджає з України у Литву, де мешкає й досі.

Не дивлячись на свій похилий вік, автор веде активну громадську та літературну діяльність.

Твори

  • Вандали

    езотерика

Коментарі

Кількість коментарів: 1
Гість:
09.09.2015 14:47

Коментар до твору “Із зали суду…”:
Твір оригінальний, а персонажі живі!…

Залишити коментар