Поет і прозаїк доби «Розстріляного відродження» Михайло Гервасійович Йогансен (або Майк Йогансен) народився 28.10.1895р. у Харкові. 1917-го закінчив Харківський університет, де вивчав латину.
Перші поезії, просякнуті мріями й романтизмом, писав російською й німецькою.
Під враженням бойових дій 1918-го і кривавих злочинів денікінців у Харкові почав творити українською. Зблизився з молодими харківськими письменниками того часу, був у числі засновників Спілки письменників «Гарт», а потім – ВАПЛІТЕ.
У пізньому періоді творчості М. Йогансен звертається до створення балад, нарисів, віршованих оповідань. Мріє написати великий художній твір про Харків, про його індустріальне оновлення. Лірика ж відходить на задній план як «недовговічна та ефемерна».
Але в якій би манері, в якому жанрі б він не писав – ніколи не втрачав своєї творчої індивідуальності. Часто експериментував: міг поєднати в одному творі прозу з поезією, або додати містифікації. За 17 років Майк видав 8 книг віршів, 10 прози, 4 дитячі та 2 праці з літературознавства.
18.08.1937 Йогансена арештували органи НКВС за обвинуваченням у підготовці теракту проти керівництва партії й уряду, засудили до вищої міри й розстріляли 27.10 цього ж року у Києві.