Харчук Борис Микитович – вітчизняний та радянський письменник, журналіст, редактор.
Був народжений 13 вересня 1931 року в родині селянина, що мешкала в с. Лози, що розташоване на території Тернопільщини. По закінченню загальноосвітньої школи, хлопець вступив до Учительського інституту в Кременці. Пізніше, він навчався у педагогічному інституті м. Полтава. У 1954 році Б. Харчук поїхав до Москви, де став слухачем Вищих літературних курсів при інституті ім. Горького. Отримавши освіту, він займався професійною діяльністю у дитячому виданні – журналі «Малятко», очолював пресу ЦК ЛКСМ, а також публікував власний літературний доробок. Як талановитий літератор, у 1958 році був включений до складу професійного угруповання – Спілка письменників СРСР. Пішов з життя 16 липня 1988 року у Ризі.
За стилістикою твори Б. Харчука можна віднести до такого напрямку, як психологічний реалізм. Зокрема, його перу належать оповідання «Горохове чудо», «Невловиме літо», «З роздоріжжя», романи «Хліб насущний», «Волинь», «Кревняки» тощо.
Коментарі. Рецензії. Відгуки