Кобринська Наталія

Кобринська Наталія

  • Дата народження: 08 червня 1855
  • Дата смерті: 22 січня 1920
  • Місце народження: с. Белелуя, Снятинський район, Івано-Франківська область
    дивитись на карті
  • Жанри:

Українська письменниця, засновниця жіночого руху Наталія Іванівна Кобринська (з роду Озаркевичів) народилася 8.06.1855р. у с. Белелуя (тоді – Австрійська імперія, нині – Івано-Франківська обл.). Батько її був священником УГКЦ, природньо, що в родині з повагою відносилися до національних і культурних традицій.

Видавши у 1883-84рр. оповідання й повість, Наталія твердо усвідомила свою подальшу мету – реалізацію ідей фемінізму через літературні твори. З її ініціативи 1898-го року в Україні (а саме – у Львові) засновано першу організацію жінок «Перший вінок», яка стала основою діяльності жіночих журналів, що редагували й видавали самі жінки. ЇЇ соратницями у цій справі були жінки-письменниці з усіх частин України – від Західної до Наддніпрянської та Волині: Олена Пчілка, Леся Українка, Людмила Старицька, Олеся Бажанська, Уляна Кравченко та інші.

08.12.1884р. у м. Станіславі відбулися перші загальні збори «Товариства руських жінок». Цей день вважається початком українського жіночого руху. Нові ідеї соборності України та жертовної праці для народу, піднесення культурного рівня селянок захопили уми й серця присутніх. О.Кобилянська так сформулювала завдання нової організації: через літературу впливати на розвиток жіночого духу.

Саме таку літературу творила Кобринська. 1884-1895 роки стали найуспішнішим періодом в її літературній діяльності. Основною думкою її творів було розуміння, що жінка сама повинна дбати про своє місце в суспільстві, вчитись задля отримання корисної спеціальності, а не бути утриманкою чоловіка. Нечувано як для ХІХ століття!

Під час Першої світової Кобринську обвинуватили у шпигунстві на користь Росії та арештували. Тільки завдяки титанічним зусиллям свого адвоката вона не потрапила до концтабору. Спогади про ті страшні події зібрані у «Воєнних новелах», які вийшли у світ 1918-го року.

Наприкінці свого життя жінка жила в голоді й злиднях. Померла видатна громадська діячка, феміністка й літераторка 22.01.1920-го від епідемічного висипного тифу.

Твори

Коментарі. Рецензії. Відгуки