Котляревський Іван Петрович – одна з найяскравіших постатей класичної української літератури.
Народився митець 29 серпня 1769 року в м. Полтава. Освіту отримав у духовній семінарії, пізніше – вчителював в родинах сільських поміщиків. У сімнадцятирічному віці вступив на військову службу. З 1806 року брав участь у воєнних діях періоду російсько-турецької війни. Пішовши у відставку йде працювати до установи для виховання дітей дворян, що збідніли, однак напад французського імператора Наполеона на Російську імперію змусив І. Котляревського повернутися до лав військовослужбовців. З 1817 року очолює вільний театр у м. Полтаві. Залишок життя провів на посаді попечителя «богоугодних закладів.
Котляревський І. здебільшого відомий в історії вітчизняної культури як письменник-новатор: поема «Енеїда» – це перший твір, написаний народною мовою. Також, перу автора належать п’єса «Наталка Полтавка», водевіль «Москаль-чарівник». Загальними рисами творів літератора є наявність конфлікту, невелика кількість героїв, гумор та органічність розвитку подій.
Помер літератор на 70-му році життя у рідному місті, де й був похований.