Леонтович Володимир Миколайович – вітчизняний письменник, меценат, державний та політичний діяч.

Був народжений 5 серпня 1866 року у с. Оріхівка на Полтавщині. Ще дитиною був відданий у місцеву гімназію, а по її закінченню – вступив до Московського університету для отримання освіти правника. Водночас, сприяв активному розвитку культурного та політичного життя рідного краю: був земським діячем на Полтавщині, одним із засновників першої щотижневої газети «Громадська думка», в якості мецената підтримував щоденник «Рада». У революційні часи був одним із очільників Центральної ради, заснованої на теренах України. За часів правління П. Скоропадського був відповідальним за стан земельних справ в уряді, виступав автором та розробником земельної реформи, яку, так і не довелося втілити у життя. З метою уникнення репресій був вимушений з 1919 р. до останнього дня життя перебувати в еміграції.

До літературної спадщини автора увійшли такі твори, як «Пани і люди», «Старе і нове», «Спомини утікача», «Хроніка родини Гречок».

Серце В. Леонтовича зупинилося 10 грудня 1933 р. у Празі.

Твори

  • Зібрання творів в 4х томах

    повість, проза

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар