Зображення для новини Центр Разумкова порахував, скільки ж читають українці

Центр Разумкова порахував, скільки ж читають українці

19.01.2019

У листопаді минулого року Український центр досліджень ім. Олександра Разумкова оприлюднив статистичні дані про те, скільки ж читають українці. Цифри вражали: кожен третій українець за цілий рік не прочитав жодної книжки. А серед тих, що читали, жоден не відвідав книгарню чи інтернет-магазин із метою купити книгу.

Оксана Щур, літературна оглядачка та куратор “Мистецького Арсеналу”, прокоментувала статистику і запевнила: українці все-таки читають. Подробиці дивіться нижче.


Коли йдеться про дозвілля, друковані часописи та онлайн-ЗМІ, а також соцмережі знаходяться на другому та третьому місці після телевізора, доводить Центр Разумкова. Четверте місце займає радіо, і тільки п’яте – книга. ЗМІ та соцмережі – це таки тексти, хай і невеликі, доповнені фотографіями та відео.

“Скачати” замість відвідати бібліотеку

Друковані книги українці все ж частіше купують, а не позичають, вважає пані Щур. А от електронні – переважно “скачують” безкоштовно (любителів “халяви” – аж 92% з-поміж усіх, хто читає з екрана). Основне джерело “скачування” – російські піратські сайти. Там і ширший книжковий ринок, і сайти е-книг набагато більші – а значить, завжди є, що свіженького почитати чи вкрасти. В Україні, як не дивно, паперова книжка дешевша за електронну, а великих платних інтернет-бібліотек нема. Наші місцеві пірати, відповідно, менш нахабні за сусідів.

Цікаво, що у нас лишається модним збирати домашні книгозбірні. Позичити книжку – на другому місці, якщо йдеться про паперові варіанти, а от публічні бібліотеки останнім часом втратили в рейтингу. Нічого дивного: фонди зараз поповнюються дуже повільно та зі скрипом. Тож електронні видання заповнили собою вільну нішу і замінили відвідання бібліотеки.

Папір і цифра – не конкуренти

Електронна книжка не є прямим суперником паперовій. Науково-популярні книги чи мемуари, приміром, часто досить прочитати один раз. Однак є книги, які хочеться тримати в себе на книжковій полиці – ті, що визначають смак власника, що сподобались, чимось зачепили чи, як мінімум, гармонують з інтер’єром. Добре ілюстровані видання чи дитячі книги взагалі складно уявити у електронному варіанті – лише папір може дати візуальне, запахове і тактильне задоволення. Є і любителі писати примітки олівцем на полях, а у чужій книзі не попишеш. Усі ці фактори, і багато інших враховує книжковий бізнес.

Гроші – це ще не все

Видавці (а з ними – і Центр ім.Разумкова) скаржаться, що наші співвітчизники стали менше купувати книжок – проте це не значить, що українці не читають. Швидше, уважніше ставляться до покупок: оцінюють редагування, переклад та поліграфію. Не дивно: книги зараз недешеві. Покупець також думає над шляхами отримання: це можна позичити у друга, це – “скачати”, а ось цю – купить, але зачекає розпродажів. Чимало книг купляють на подарунок.

Раніше на значні книжкові закупи було прийнято їздити на книжкові ярмарки та фестивалі задля економії; зараз це більше можливість зануритись у богемне середовище, а ціни в книгарнях незначно відрізняються від ярмаркових. Тим більш, що будь-яке видавництво, яке себе поважає, навіть крихітне, має інтернет-сторінку та менеджера з продажів.

Чи є альтернатива друку?

Четвертим за популярністю видом дозвілля, нагадаємо, українці назвали радіо. Саме для тих, хто любить слухати, у 2018 році запрацювала бібліотека аудіокниг “Слухай” – начитка відбувалася українською мовою. Існує також мобільний додаток “Радіо Культура”, в архіві якого є радіопостановки художніх творів та передачі про літературу. Все популярнішими стають різноманітні подкасти. До речі, аудіокниги найбільше любить слухати молодь.

Часописи та соцмережі теж, як не дивно, можна певною мірою пов’язати з художнім словом. В інтернет-ЗМІ часто трапляються не лише колонки письменників, а й цілі фрагменти книг, що незабаром будуть надруковані – своєрідні тизери. Не кажучи вже про сотні віршів, що поширюються у соцмережах.

  • #дослідження

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар