Пономаренко Любов

Любов Пономаренко народилась 25 травня 1955 року у с.Іванківці на Чернігівщині, навчалась у Ніжинському державному педінституті. Викладала російську мову і літературу у школі, працювала у редакціях газет Полтавщини, є власкором Всеукраїнської газети “Зоря Полтавщини”.

Писати почала ще дитиною. Спочатку були вірші, однак широкому загалові Любов Пономаренко відома, як прозаїк. Є авторкою творів “Ніч у кав’ярні самотніх душ”, “Портрет жінки у профіль з рушницею”, “Тільки світу”.

Має чимало власних видань, а ще – її новели та есе увійшли до знаних антологій XX та XXI сторіччя: “Квіти у темній кімнаті”, “Десять українських прозаїків. Десять українських поетів”, “Приватна колекція”, “Незнайома антологія” (антологія жіночої прози, упорядник – Василь Габор).

Її тексти лаконічні та насичені специфічною енергетикою. Через небуденні пристрасті та побутові дрібнички відкривається сама людська душа.

Письменниця є лауреатом премій ім. О.Гончара та “Благовіст”.