На очах батька вмирає його ніжний цвіт — люба донька; під час похорону батьком оволодіває почуття спостерігача; він намагається запам’ятати кожну деталь, кожне відчуття і враження, бо вони колись послужать «матеріалом» для творчості. Батько дівчинки — письменник. Розповідь ведеться від першої особи — самого батька, тому читач стає інтимно посвяченим у душевні переживання героя.