Троє друзів вирушають на пошуки четвертого, щоби терміново повідомити йому про загибель вітчима… Хтось може назвати цей роман гімном маргіналів або портретом жорстокого міжчасся дев’яностих. А хтось – літературою про підлітків – з усією їхньою зневірою, несприйняттям світу дорослих, прагненням свободи, відчаєм та беззахисністю,– які на задвірках індустріальних краєвидів шукають себе і власне місце у житті. Та чи знайдуть?

Обережно! Ненормативна лексика!

Коментарі

Кількість коментарів: 2
потойбічний:
31.10.2016 07:57

спочатку твір сприймаєш, як якусь підлітково-інфантильну пафосну мазанину, але потім затягує і відірватись не реально. Вперше читав в років 18-20 і мені не сподобалось, покинув. Перечитав в 35 років – дуже цікаво, ностальгічно і якийсь по -своєму “рідний” матеріал

айрін тана:
21.09.2015 02:35

Початок 90 років, студенство, багато алкоголю і трави, і нерозуміння, що робити з своїм життям. Написано в спецефічній манері, спочатку подумала, що за маячня, а потім вже не могла не прочитати до кінця. Напевне, у багатьох студентів 90 є щось спільне, тому це було ніби повернення в минуле.

Залишити коментар