Народився 3 вересня 1959 року на Закарпатті в містечку Хуст.

Мирослав почав свої перші «спроби пера» ще в школі. Друкувався в дитячій пресі, в 9 класі став лауреатом конкурсу юних літераторів.

Освіту отримав у Львівському університеті на факультеті журналістики.

Студентом працював у газетах «За радянську науку» та «Джерело».

Після закінчення університету у 1982 році став професійним кореспондентом у газеті «Молодь Закарпаття».

У 1989 році вийшла перша книжка Мирослава Дочинця: збірник новел під назвою «Гірчичне зерно». На даний час бібліографія письменника складає вже більше 20 виданих творів, багато з яких перекладені на польську, російську, угорську, словацьку, румунську, англійську, італійську, японську, французьку мови.

В 1990 році Мирослав стає засновником газети «Новини Мукачева». Працює журналістом у виданнях «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест».

1998 року Мирослав Дочинець створює власне видавництво «Карпатська вежа», завдяки якому світ побачило вже більше сотні книжок українських авторів.

Творча діяльність письменника відзначена чисельними нагородами, в тому числі трьома міжнародними преміями. За романами «Лис» та «Вічник» скоро мають бути створені кінофільми.

Серед головних захоплень письменника – садівництво та реставрація антикварних книжок та речей.

Твори

  • Вічник

    сучасна література, уривок
    11
  • Криничар

    роман, уривок
    1
  • Многії літа. Благії літа

    сучасна література, уривок
    1
  • Світован

    оповідання, уривок
  • Синій зошит

    сучасна література, уривок

Коментарі

Кількість коментарів: 4
Надія:
23.01.2016 18:04

Всі твори Мирослава Дочинця читаються на одному диханні, учать жити з любов’ю у душі і серці до людей та всього живого на Землі! Велика подяка автору і чекаю нових книг

Олександр:
27.09.2015 00:32

Пропоную всім читати книги Мирослава Дочинця. Вони заставляють думати, ставати добрішими. Ці книги, як путівник по життю і, щоб не робити помилок, їх треба читати не один раз. У кожному домі твори цього автора повинні бути на столі, як БІБЛІЯ.

Гість:
24.07.2015 22:30

Дуже люблю твори цього автора! І “Вічник”, і “Криничар”, і “Многії літа…” – це бальзам на душу. Рекомендую тим, хто ще не читав.

Гість:
06.07.2015 08:24

Випадок вирішив усе: мені в руки потрапила невеличка книжечка, запам’ятати встиг тільки автора. Почав шукати і знайшов. Вічника просто поглинув за кілька днів в дорозі на роботу/додому, впитав розумом, відчув душею. Але пошана автору. Придбав книгу – збірник Лад. Варта прочитати!

Залишити коментар