Народився 21 серпня 1953 року в селі Суха на Закарпатті. Родина була великою: троє синів та дві доньки.

З дитинства гарно малював та писав вірші, тож в 13 років потрапив на навчання до Ужгородської школи-інтернату для обдарованих дітей. Став переможцем міжнародного конкурсу дитячих малюнків. Перші дитячі твори Дмитра друкувалися у Закарпатській пресі.

Навчався на філологічному факультеті Ужгородського університету. Юний поет друкувався у молодіжному літературному альманасі «Вітрила» та журналі «Ранок», був членом літературної студії імені Юрія Гойди.

У 1974 році Дмитро Кремінь потрапив під хвилю репресій, направлених на творчу інтелігенцію. Його рукопис збірки віршів «Танок блукаючого вогню» було вилучено і поховано під грифом «секретно» в архівах. Юнаку пощастило не потрапити під арешт, але його було силоміць відправлено вчителювати у сільську школу на Миколаївщині. Через чотири роки поет переїхав до Миколаєва.

У 1991 році за збірку «Пектораль» Дмитро Кремінь був нагороджений державною Шевченківською премією. Вручення премії ледь не стало посмертним. По дорозі до Києва поетові стало зле – відкрилася внутрішня кровотеча шлунку. Лікарі дивом врятували Дмитру життя.

Загалом у творчому здобутку автора 20 поетичних збірок, публіцистика, переклади. Також Дмитро Кремінь за своє життя створив багато текстів для пісень, які стали лауреатами всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Є співавтором гімну міста Миколаєва.

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар