
Андрухович Юрій
- Дата народження: 13 Березня 1960
- Місце народження: м. Івано-Франківськ
- На мапі
Юрій Андрухович відомій суспільству як поет, прозаїк, і просто цікава людина. Його рідною домівкою є теперішній Івано-Франківськ, де він народився, зростав, і провів свою молодість. Ще з дитинства у нього закралась любов до творчості, і коли постало питання перед вибором вищої освіти, він, звичайно, обрав літературний напрямок. В 1982 році Юрій закінчив Редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у місті Львові, а згодом пройшов Вищі літературні курси при Московському літературному інституті. Поки не забрали до війська, працював у газеті.
Перша його збірка під назвою «Небо і площі», вийшла у світ в 1985 році, і була зустрінута сильною критикою. Більш широкого запалу набрали його наступні збірки, такі як «Середмістя», «Екзотичні птахи і рослини». Служба у війську не стала перепоною для його творінь. Під час чергувань він постійно нотував щось в книжечку, яку завжди носив з собою. Так і виник його перший цикл оповідань під назвою «Зліва, де серце». Також до творчості Юрія Андруховича відноситься і перелік романів, які містять в собі різновид жанру. Це роман «Рекреації», «Московіада», і «Перверзія», які криють в собі сповідь, трилер і сатиру.
Видання Юрія Андруховича перекладені і видані по всьому світу. У 2000 році він отримав літературну нагороду – Премію ім. Гердера.







Коментар до твору “Московіада”:
На мою думку, твір хороший, є над чим задуматись.
Коментар до твору “Московіада”:
Прочитав слідом за “Рекреаціями”, цікавий роман. Ну і фантазія у пана Юрія!
Коментар до твору “Московіада”:
З багатьма переконаннями та спостереженнями автора охоче погоджуєшся, хоча вони не обрані за суттєвістю, а просто підряд. Навідь якщо врахувати, що твір належить до нон-фікшн, вжито суто стиль журналістики. Побажання автору – більше художньості, словесності.
Я вообще от Андруховича балдею. Дванадцять обручив – описать невозможно. Просто очень хорошо как и ВСЕ другие его вещи.
Коментар до твору “Московіада”:
Твір сподобався. Раджу прочитати. Дуже сучасний і своєчасний.
Коментар до твору “Дванадцять обручив”:
Мені сподобався твір. У ньому-наша суперечлива дійсність та історичне минуле. Трохи здивувала розмовно-вульгарна есхратологічна (лайлива) лексика. Але сучасні люди так говорять. Є така субкультура, і не тільки молодіжна.
Намагався знайти опис 11 обруча, але не знайшов. Решта є: Коломея Воронич:
1. Перший обруч-це напевно…пояс невинності на дівчатах.
2… це напевно…такий танець, коли всі танцюють у колі. Ну там, стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються.
3. А третій обруч – це обійми мого далекого милого.
4… – це обійми теплого вітру, кружіння енергій.
5. “Вона була захищена 5 обручем весни – своєю недоторканістю.”
6…. це залізне кільце двобою велетнів.
7…. це коли з кимось раніше не знайомим почуваєшся легко і вільно, ніби сто років знаєшся.
8…. коли стискається серце.9…це коли залишаєшся сам на сам-і від цього нікуди подітися.
10…. це полон, з якого неможливо повернутися, нічого не втративши.
11. ???
12.Це коло вічності, початок і кінець в одному, Альфа і Омега, всі ми і кожне з нас…