Ця історія про юну дівчинку (“Чого це юна? Мені вже майже п’ятнадцять! Я майже повнолітня!”). Одного дня її спокійному життю настав кінець (“Сходила по вишні, називається”). Зустрічаючи друзів (“Ці ненормальні… Ми з ними схожі”) і наживаючи ворогів (“А можна без цього?”), вона змушена пережити багато пригод (“Куди ж без цього?”), щоб нарешті зрозуміти, ким вона є насправді (“Ким-ким? Я Елеанора Іскра, підопічна Елізи, і крапка”). Стати сильною, але залишитися собою – ось її мета (“Та без проблем!”).

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар