Мисливство проходить у суспільстві черговий еволюційний шлях трансформації. З історії розвитку людства ми знаємо, що наша галузь і наше сьогоднішнє хобі на початковому етапі забезпечувала людство виключно продукцією харчування та одягом. В подальшому вона стала захопленням аристократії, а для військових – практичними заняттями для відточування своєї майстерності у стрільбі. Мисливство та рибальство допомогло вижити багатьом людям під час голодоморів, які довелось пережити Україні. Сьогодні мисливці все більше акцентів роблять на отримання нематеріальних активів, а харчова цінність дичини відходить на другий план. Грамоти, відзнаки, кубки, які прикрашають клуб болехівських мисливців є свідченням того, що гарні мисливські трофеї та мисливські собаки отримують визнання на обласному й центральному рівнях. На належному рівні відзначені також мисливці, які показують на змаганнях влучність стрільби. Природа Болехівщини сприяла тому, що у цих мисливських угіддях було організоване і діяло одне з найстарших та найаристократичніших мисливських товариств Галичини – Лисовицьке. Недарма тут полював імператор Австро-Угорщини і добув трофейного кабана. Тяглість традицій болехівського мисливства душив тоталітарний комуністичний режим, але з проголошенням незалежності України болехівські мисливці першими в Україні поставили питання своєї незалежності в рамках УТМР. Одними із перших в області вони зуміли описати свою історію в книзі, яку ми тримаємо в руках. Вихід у світ цієї книги – це початок втілення далекосяжних планів мисливців Болехівщини. Тож бажаю всім членам дружньої болехівської мисливської громади здійснення мрій! Михайло Лущак

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар