У XXI столітті багато людей, як ніколи, стривожені песимістичними прогнозами, пов’язаними з наближенням «кінця світу», а книги, фільми й телепередачі на цю тему стають найбільш популярними. Професійні вчені та просто аматори, серед яких є й представники різних релігійних течій, намагаються встановити дату всесвітньої катастрофи; навіть християни залучені в міркування про майбутню загибель цивілізації. Готуються саме до глобальних природних лих, але не до повернення Господа нашого Ісуса Христа. З піднесенням шукають озна̀ки, а у ві̀рші з Біблії вкладають той сенс, який відповідає їх особистим тлумаченням. Інші стурбовані тільки тим, щоб встигнути отримати від життя всілякі задоволення, або вчать про «золотий вік», коли Церква буде керувати світом, тому швидкого пришестя Христа, на їхню думку, очікувати не варто (постміленіалісти). Дія повісті «І НЕ ДУМАЛИ, ЩО НАСТАНЕ КІНЕЦЬ» відбувається в наші дні; головний герой, після, на перший погляд, дивних пригод, ставши християнином, зіштовхується з проблемами, що існують у сучасній Церкві. Проте доходить висновку, що лише блаженне очікування пришестя Ісуса, пристрасне бажання бути покликаним на весільну вечерю Агнця та жити в місті, яке «не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила…» , дає свободу та радість ще в цьому житті. Ніякі прийдешні лѝха, випробування й гоніння не здатні засмутити того, хто цілком покладає свою надію на Бога, а не на людину.

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар